Кумедно трошки, але мені періодично радять автосервіс в Мюнхені, мовляв, він до дому ближче. Але їжджу і надалі в Штарнберг - позаяк там же можна погуляти, поки з машиною щось роблять.
Так було і в квітні, коли міняли колеса з зими на літо — лишив ключі, пішов гуляти. Озеро поруч, можна потинятися набережною-променадом або піти в інший бік до яхт-клуба і далі.
Подорож довжиною в тисячу миль починається з одного кроку. (Лао Цзи)
Поза-поза-вчора був цікавий день — Апельсин проїхав свій 10000-й кілометр (є якийсь толк від Страви, крім пузоміряння, — рахує знос запчастин). Цікаве відчуття! Я багато шукав та вивчав, складаючи його, але 10 тисяч — то, безумовно, "показник". Але найкращий показник — це те, що помилок при збиранні було допущено рівно дві: невідповідне сідло (замінене тогоріч) та паршиві проставки на шток вилки (ушатана рульова...).
Апельсин на березі Ізара
Подальший текст цікавий хіба подробицями про життя і смерть компонентів.
Загалом (недешеві) компоненти себе виправдали. ХТшна касета вже «бачила» майже всі ті 10 тисяч (частина припадає на зимовий вілсет на шиповці), три зимові сезони, будь-який варіант бруду чи дощу, направду все. І досі в нормі. Або мені хочеться в це вірити.
За 10 тисяч пішло три ланцюги:
Shimano XT CN-HG95 - 4500 км
Campagnolo Record (бракований попався, чи що?) - 2500 км (ще й поіржавів, зараза)