Архів дописів з тегом «місто»

• Все ще збираєте корки? ;) субота, 11.07.2020, 09:07

  

• За Арсеналом п'ятниця, 06.03.2020, 19:03

  Давно то було, 2003-й рік. Я тоді лише прийшов працювати на Фокстрот і офіс Юг-Контракту, які торгували фототехнікою, був в тому ж приміщенні. Тоді й почав вдумливо фотографувати, але чим та як — питання десяте... Nikon F65 був на той момент недосяжною мрією.

  16 років потому я випадково набрів на нього ж на ebay і чи то 25, чи 30 євро зробили свою справу, позаяк оптика була. Не розглядаючи кольорову плівку, як щось цікаве (годящий колір для себе я цілком годящо отримую з цифри), вирішив прикупити, дивлячися лише в бік ч/б фото. І от, інколи щось получається... Та й є щось особливе в контактному відбитку цілої плівки на одному А4.

  Подекуди можна навіть щось друкувати...

  

  Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+. Львів, жовтень-листопад 2019.

• Одного дощового дня в Парижі середа, 20.03.2019, 22:03

  ...одного дощового листопадового дня.

  

• Müller’sche Volksbad п'ятниця, 07.12.2018, 09:12

  Ото вчора видався вечір, який дозволив перегулятися містом і згадати, з якого боку підходити до штатива... як вдало підказав Ромко на мордокнижечці, востаннє ми з ним так ще по Львову гуляли.

  Das Müllersche Volksbad ("народний басейн Мюллера", чи то купальні) — то один з басейнів-купалень Мюнхена, що був побудований в стилі модерн (також відомому як "югендстиль") в 1901 році як найбільший та найдорожчий басейн світу та перші громадські купальні в Мюнхені. Будувалося на гроші інженера Карла Мюллера.

  Знаходиться поблизу будівлі Німецького Музею (Deutsches Museum) на березі Ізара. Висока вежа містить резерв води та підтримує постійний тиск води у двох наявних басейнах. Більший, розміром 12х31 м, був початково "чоловічим" басейном, менший же, розміром 11х18 м, аж до 1989 року виключно жіночим. Від початків присутня римська парна. До 1978 року в підвалах була "ванна для собак", як і 86 окремих ван та 22 "душових кімнат". Оскільки в 20-му ст. вани та душові поширилися …

  ...читати далі

• Ансі, ч. 2. Випадкові погляди. середа, 28.03.2018, 20:03

  

  

  

• Ансі, ч. 1 вівторок, 27.03.2018, 21:03

  Про Ансі словами якось іншим разом, зараз — лиш кілька картинок.

  

  

  

• Про руверко та дієту субота, 20.01.2018, 21:01

  Сьогодні на мордокнижечці вичитав, що рідка дієта є найзручнішою: після 4-го келиха вина вже до дупи, наскільки ти товстий. Мабуть, французи знають в тому толк, як ніхто інший...

  

• Захисник (фонтан у Берні) субота, 13.01.2018, 16:01

  Вочевидь, я не приділив належної уваги Берну та, зокрема, його фонтанам, об'ївшись фондю акурат перед тим... вважатиму це адекватним приводом повернутися, а у винуватці запишу крім фондю хмарну погоду.

  Отже, фонтани та джерела Берну (тут і надалі посилання на німецькомовні джерела).

  Перші фонтани (чи краще сказати колодязі?) існували в Берні ще в ХІІІ ст., причому відомі були як природні джерела, так і приватні цистерни, а також колодязі, які вимагали додаткових зусиль для підняття води на поверхню. Природніх джерел, які «постачали» воду постійно, станом на кінець XIV ст. було відомо п'ять; одне з них збереглося й досі, на Brunngasse.

  Аж до XVI ст. ці фонтани-джерела були виключно дерев'яними. Перший кам'яний фонтан з'явився в 1520 році; пізніше, в 1542-1546 рр. наявні дерев'яні фонтани були перебудовані в кам'яні, декоровані здебільшого фігурами майстра з Фрайбурга на ім'я Ганс Ґінг (Hans Gieng). Тоді ж з'вилася посада «майстра фонтанів» (Brunnenmeister).

  В ХІХ ст. фонтани розглядалися, як …

  ...читати далі

• BernARTiner і я вівторок, 09.01.2018, 21:01

  В Берні ми випадково здибали виставку скульптур, присвячених сенбернарам. Вона відбувалася з 1 липня до 30 вересня, відтак в серпні ми попали акурат на середину. Відверто кажучи, я геть не замислювався, що то — подія тимчасова, інакше познимкував би їх окремо, а так ми лише зробили пару фотографій — і ті "з собою".

  Шкода, звісно, що не склалося подивитися їх більше. Навіть подумати не міг (а скульптур було близько ста). Навіть програма на телефон пропонувалася, яка показувала, де «сидять» песики. Звичайно, як годиться в таких випадках, вони були розмальовані рядом митців, деякі — гарніше, деякі — простіше, кожному своє.

  

  Фото © Юля
  Більше інформації — на офіційному сайті BernARTiner, інформацію про це знайдено в місцевій пресі (The Local).