Не знаю, що з собою робити та чи варто, але перестати бігати навколо ліній дахів Олімпійського парку в Мюнхені не можу. Щоразу там щось намагаюся нове побачити, з одного боку чи з іншого. І щоразу важко повірити, що це збудовано вже з пів-століття тому...
Архів дописів з тегом «містографія»
-
-
Сьогодні запрошую на прогулянку містом Пассау, воно ж місто трьох річок (нім. "Dreiflüssestadt") що в Нижній Баварії. Три ріки, які там зустрічаються, то Дунай, Інн та Ільц. А ще там є кафе з напрочуд смачним какао, відтак в нас народилося словосполучення-мотив поїздки "Какао в Пассау".
Втім, сьогодні трошечки фотовражень. Почну з, мабуть, найзафотографованішої брами.
На диво, на час нашої прогулянки в місті було небагато людей. Мабуть, даються взнаки шкільні та університетські канікули (Пассау - то вельми студентське місто). Що ж, нам це лише на руку, гуляти в спокої - це ж чудово насправді.
Тут справді цікаво гуляти неспішно, крутячи головою по сторонах та знаходячи щось цікавеньке. Наприклад, вікно з парканадцятьма фігурками бульдогів. Ну гарно ж? Я нарахував 12 бульдожиків. Полярика не прикручував і вдало сховав себе у відбитті. Добре, "вдало" - це на мою думку.
Поволі навчаючись знову не шарахатись від …
-
Знову, курва, радіо,
телебачення, курва, преса ...
Влада собі, як влада:
суцільні, курва, бандити ...
/Мертвий Півень/Ні, не так. Знову, курва, блогери ...
Хто достатньо давно мене знає, давно в курсі, що нижче подано фото, яке точно відтворює славу фотографа — то таке фото, яке п...ть всі підряд, але ніколи не вказують авторство. Ну якби мені було шкода, так же ж ні. А тепер ще якесь стерво дозволило собі зробити з картинки униле сіре гімно (з результатом можна ознайомитися тутка; адміни пишуть, що вони лише текст додали).
То ж доводжу до відома, що це фото існує лише в цій обробці і крапка.
І його можна при бажанні купити у вигляді відбитку, оформленого належним чином.Оу йє - і наостанок: якщо Вам приспічило десь запостити це фото - зв'яжіться зі мною, я можу обрізати під формат і дати файлика. Але, трясця, якщо просто по-тихому с...ти - жеби до …
-
-
Подорож, впродовж якої я полюбив Будапешт.
Пригадую, що ми готувалися їхати до Польщі, але друзі хотіли до Кракова, а ми — не дуже. Щоправда, потім в них, на жаль, не склалося, а ми поміняли плани і, забронювавши готель на Новий Рік, здається, 27 грудня, на наступний день поїхали.
На відміну від попереднього візиту в Будапешт, який мені здався надто помпезним, того разу все було інакше. Може, тому сприяла зустріч Нового Року на Цитаделі з шампанським, купленим на Ваці о сьомій вечора того ж 31 грудня, або титанове горнятко, з якого ми його пили (ну не було в нас кришталю). Правда, якщо лити шампанське в титанове горнятко, з нього одразу виходять бульки, причому безповоротно.
Було круто :)
-
Дуже цікаві враження після цифрової дзеркалки з моментальним (хоча й проміжним) результатом, зумом і т.ін. погуляти містом з плівковою камерою та фікс-фокальним об'єктивом, "зумити ногами", чекати результат проявки плівки ...
Взагалі, Мюнхен став мені в міру фотогенічним роки через 4 після переїзду. Це й не дивно, бо центральна частина була фактично знищена, знимкувати Ратушу - якось попсово (та й мобілкою вже пуцьнув, досить), а решта архітектури, скажімо так, не надто догоджає моїм вподобанням. Втім, якщо примружити очі та на мить забути, де ж ми все ж таки знаходимося, цікавіші види не змушують себе довго чекати...
Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+
-
Найцікавіше у Франкфурті — спостерігати сусідство хмарочосів з частиною історичної забудови, яка незрозуміло яким дивом збереглася. Але й задирати голову догори — теж невимовно круто.
-
Давно то було, 2003-й рік. Я тоді лише прийшов працювати на Фокстрот і офіс Юг-Контракту, які торгували фототехнікою, був в тому ж приміщенні. Тоді й почав вдумливо фотографувати, але чим та як — питання десяте... Nikon F65 був на той момент недосяжною мрією.
16 років потому я випадково набрів на нього ж на ebay і чи то 25, чи 30 євро зробили свою справу, позаяк оптика була. Не розглядаючи кольорову плівку, як щось цікаве (годящий колір для себе я цілком годящо отримую з цифри), вирішив прикупити, дивлячися лише в бік ч/б фото. І от, інколи щось получається... Та й є щось особливе в контактному відбитку цілої плівки на одному А4.
Подекуди можна навіть щось друкувати...
Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+. Львів, жовтень-листопад 2019.
-
...одного дощового листопадового дня.
-
Вочевидь, я не приділив належної уваги Берну та, зокрема, його фонтанам, об'ївшись фондю акурат перед тим... вважатиму це адекватним приводом повернутися, а у винуватці запишу крім фондю хмарну погоду.
Отже, фонтани та джерела Берну (тут і надалі посилання на німецькомовні джерела).
Перші фонтани (чи краще сказати колодязі?) існували в Берні ще в ХІІІ ст., причому відомі були як природні джерела, так і приватні цистерни, а також колодязі, які вимагали додаткових зусиль для підняття води на поверхню. Природніх джерел, які «постачали» воду постійно, станом на кінець XIV ст. було відомо п'ять; одне з них збереглося й досі, на Brunngasse.
Аж до XVI ст. ці фонтани-джерела були виключно дерев'яними. Перший кам'яний фонтан з'явився в 1520 році; пізніше, в 1542-1546 рр. наявні дерев'яні фонтани були перебудовані в кам'яні, декоровані здебільшого фігурами майстра з Фрайбурга на ім'я Ганс Ґінг (Hans Gieng). Тоді ж з'вилася посада «майстра фонтанів» (Brunnenmeister).
В ХІХ ст. фонтани розглядалися, як …